Походження та мова слов’ян.
Друзі, вітаємо вас 🙏
Сьогодні ми продовжуємо розповідати вам про Ведичні коріння України.
Почнемо з того, що українська мова належить до індоєвропейської групи мов. Індоєвропейські мови – найпоширеніша у світі мовна сім’я. Вони походять від єдиної праіндоєвропейської мови, носії якої жили близько 5-6 тис. років тому. Існує кілька гіпотез про місце зародження праіндоєвропейської мови (зокрема називають такі регіони, як Східна Європа, Азія, степові території на стику Європи та Азії, Індії). Слово «Інд» означає річку Інд – це велика річка в Південній Азії, що бере початок на території Китаю в Гімалаях і протікає переважно по території північно-західної Індії та Пакистану. Що ще раз підтверджує інформацію в наших публікаціях про те, де раніше знаходився центр цивілізації.
*Зараз буде небагато наукових фактів, які не всі люблять. Наберіться терпіння 😉
Ми також говорили про те, що арійці не були індусами і, свого часу, прийшли до Індії. Сьогодні нам це також підтверджує генетика. У жителів сучасної Індії дуже поширена Y-хромосомна гаплогрупа R2, що характеризується ДНК-маркером M124, вона рідко зустрічається за межами Індії, Пакистану, Ірану та південної Центральної Азії. За межами південної Євразії M124, з надзвичайно високою чистотою 0,440, був виявлений серед грузинських курманджі та з набагато нижчою чистотою 0,080 серед курманджі Туркменістану.
На думку багатьох генетиків, Y-хромосомна гаплогрупа R1 асоціюється з виникненням та поширенням індоєвропейських мов. Її найпоширенішим у світі субкладом є R1a1a1 (R-M17). Національне географічне товариство США визначило, що R1a1a-M17 з’явилася у регіоні сучасної України чи південної Росії. Генетик та антрополог Спенсер Уеллс стверджує, що: «прародина аріїв знаходиться за межами Індії» — опубліковано у 2007 році дослідження С. Шарми. Автор вказує на широко поширену присутність R1a*, спадкової групи, що походить від R1a1, серед кашмірських брахманів та індійського племені Сахарія. З цього ми можемо зробити висновок про спільність культури в давнину, яка передавалася через певний етнос.
Виходячи з вищевказаної інформації, можна зробити висновок — арійці не були індусами, тому що їх генофонд відрізняється. Ми думаємо, що кожен, хто відвідував Індію, Балі, Шрі-Ланку — помічали ставлення місцевого населення до людей із світлим відтінком шкіри. Навіть у Ведичних серіалах можна помітити, що людям, які відіграють роль Ведичних царів (аріїв), висвітлюють шкіру і видаляють волосяний покрив зі шкіри. Арійські племена прийшли із північного заходу, у тому числі із земель нинішньої України. Ми також бачимо, що досі в Індії є представники найвищої касти — брахманів (жерців), які мають спільний генофонд із нами. По суті, спочатку Ведична культура мігрувала з північного заходу на південний схід, а потім почався зворотний рух культури та мови.
Тепер поговоримо про мову.
Українська мова має дуже багато спільного з санскритом (мова, якою написані Веди і якою розмовляли в давні Ведичні часи).
Нижче ми наведемо приклад загальних слів: кохати (укр.) – гохатi (санк.); гукати – гука; базікати – базіка; отаман – отаман; гетьман – гатiман; світлий, русявий – руса; чарка – чару; хата – кхаду; куток – кут; худоба – гудоба; кінь – кінь; корова – карава; захист, варта – ватра; калюжа – калюша; вепр – вепре; дерево – дарава; юшка – юшiка; суп – супа; солоний – сола; молоко – молока; дозрілі посiви – жин (від цього укр.слово «жати») та ін.
Це лише мала частина слів.
Санскритські назви зустрічаються у назві міст та річок Київської Русі. Є цікава книга Станіслава Губерначука «Українська мова та санскрит». Автор книги (професійний філолог) провів зіставлення понад 8 тисяч українських слів зі словами санскриту, що дозволяє уточнити походження та з’ясувати затьмарений тисячоліттями зміст багатьох наших слів, простежити давні засади української мови.
Ми також бачимо, що раніше існувала спільність написання санскритських текстів. Над символами («літерами») ставили межу, яка означала, що вище над усіма Бог. Це простежується і в стародавніх слов’янських літописах, і в багатьох монастирях.
Багата, з глибоким змістом мова слов’ян (яка як ми писали вище утворилася з санскриту) поступово знищувалась через спрощення та латинізацію. Почали це спрощення Кирило (уродженець Риму) та Мефодій, який народився в Моравії, це територія сучасної Чехії. Обидві ці людини ніяк не відносяться до слов’ян. Близько 863 року, Кирило і Мефодій за наказом візантійського імператора Михайла III «упорядкували» писемність для слов’янської мови та використовували нову абетку (дуже спрощену) для перекладу цією мовою грецьких релігійних текстів.
Так звана Кирилиця складається з 43 букв, повністю включає відповідні старослов’янським 24 букви грецького алфавіту, деякі букви (ксі, псі, фіта, іжиця) стоять не на своєму вихідному місці, а винесені в кінець, і 19 букв старослов’янської абетки – для позначення звуків, специфічних для слов’янської мови та відсутніх у грецькій. Тобто замість 49 старослов’янських букв-символів після реформи «просвітителів» в абетці залишилося 43 літери спрощених звуків.
Хочемо поділитись з вами двома цитатами з книг.
«Наші предки жили у непорушному єдиномовному просторі до 375 року н.е. – першої навали монголо-китайців, які знищили Середньоазіатські праукраїнські держави – Кушанію, Бактрію, Хорезм тощо, зменшили панування українського слова та праукраїнців у 40 разів у порівнянні з кордонами України. Саме тоді наші предки втратили зв’язок з Індією, забули про нашу мову-санскрит, бо залишилися без вчителів-брахманів – провідників до Всевишнього, до найсвятішої ідеї нації – Незалежності… А все тому, що обірвався зв’язок поколінь. Підтвердження у санскриті – не історія, нею будь-хто може маніпулювати» — Василь Кобілюх, «Праукраїна та санскрит».
«Давня Бактрія — вона, до речі, виявляє чимало точок дотику з Україною. У «Повісті минулих літ» літописець Нестор схвально відгукується про уктріанів (Українців), відомих своїм благочестям — неважко помітити спорідненість назви бактрії. Бактрія пов’язується в «Махабхараті» ім’я Пар’яшравас, тотожно слов’янському імені Переяслав, а також Бгурішрашавас, тотожно українському Бориславу. Стяг династії Кеянідів, що правила у Бактрії на початку I тис. до н.е., пов’язаний з героєм-ковалем на ім’я Кова, який подолав жорстокого змія Заххака, узурпатора іранського престолу та врятував Київ від нього. Фігурує в київських легендах і персонаж тугарин — це цілком може бути визначення жителя Тохаристану, як свого часу називалася саме Бактрія. Сиваш, дуже популярний персонаж у культових уявленнях домусульманського Хорезму, теж виходець із династії Кеянідів. Ім’я його тлумачиться як «чорний бугай», «чорний самець» і є двійником імені Кришна. А в Україні фіксуються назви Сиваш (притока Сіверського Дінця і так зване Гниле море — затока на заході Азовського моря). Характерно, що притокою Сіверського Дінця є річка Чорний Жеребець (СГУ, 499,612), яка називається Червоний Жеребець. З Кеянідами і Бактрією пов’язаний також Рустам — герой іранського епосу, ім’я якого означає «Найдосконаліший Бик» і етимологічно тотожно індійському імені Врішоттам з тим самим значенням.» — Сергій Наливайко, «Таємниці розкриває санскрит».
Ось такий ґрунт для роздумів. Є над чим подумати, чи не так?
У наступній частині, ми поговоримо про віру дохристиянських слов’ян, яка базувалася на духовному фундаменті Ведичної культури. Також поговоримо про Ведичні символи, які досі присутні в українських традиціях та державній українській символіці 🙌
Дякуємо вам за те, що ви з нами!
Олексій та Анна, JyotishClub 🕉
ॐ असतोमा सद्गमय ।
तमसोमा ज्योतिर् गमय ।
मृत्योर्मामृतं गमय ॥
ॐ शान्ति शान्ति शान्तिः ।।
Ом Асато Ма Сат Гамая
Тамасо Ма Джьотир Гамая
Мрітьйор Ма Амрітам Гамая
ОМ Шанті Шанті Шантіхи
Ом, Виведи мене зі світу ілюзій у реальність,
Виведи мене з темряви Невігластва до Світла,
Веди мене від смерті до безсмертя,
Нехай буде мир усюди
